05.09.2025
«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок»: в Одесі презентовано нову книгу
«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок» – так називається нова книга, презентація якої відбулася в Одеській національній науковій бібліотеці.
Євген Волокін
Річард Боссонс
Вже у самій цій назві поєднані два великі пласти дослідницької роботи: книга стала перехрестям у тривалих розвідках британського кінознавця з Оксфорду Річарда Боссонса та одеського журналіста, автора Євгена Волокіна. І – результатом їхньої спільної багаторічної роботи.
Річард Боссонс чверть століття вивчає творчість видатного режисера-документаліста Дзиґи Вертова, зокрема, – феномен його уславленої стрічки «Людина з кіноапаратом». Цей німий документальний фільм був створений на замовлення ВУФКУ (Всеукраїнського фотокіноуправління) майже сто років тому, вийшов на екрани 1929-го. В його історії були і скандали, і безумовне захоплення, і категоричне неприйняття, і забуття. А наразі він сприймається знавцями кіно як один із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду, один із найвизначніших зразків документалістики усіх часів.
Про те ж, що являли собою ті часи, коли працювали брати Кауфмани (Дзиґа Вертов – творчий псевдонім Давида Кауфмана, а його брат Михайло – оператор фільму), нагадала на презентації її ведуча – керівниця відділу мистецтв бібліотеки Тетяна Щурова. Тодішнім митцям ще здавалося, ніби вони можуть творити відповідно до своїх революційних уявлень про розвиток мистецтва. Однак їх «вікно можливостей» у тоталітарному СРСР вже причинялося, і зовсім скоро все незвичне, модернове, новаторське жорстко вкладуть у прокрустове ложе соцреалізму, по живому рубаючи і творчість, і творців.
Вертову на відміну від багатьох його сучасників пощастило вціліти за часів сталінських репресій – фізично. Однак подальшому злету режисера як теоретика і практика нового документального кіно було покладено край. Тож «Людина з кіноапаратом» зі сміливими спецефектами і техніками зйомки та монтажу стала квінтесенцією його поглядів, пошуків і вмінь, набагато обігнавши свій час і досі впливаючи вже на режисерів нових поколінь.
Річард Боссонс у відеозверненні, спеціально записаному для учасників одеської презентації, розповів про особливості цієї стрічки. У неї немає сценарію, немає пояснювальних титрів, якими зазвичай супроводжувалось німе кіно. Як зазначив кінознавець, Дзиґа Вертов взагалі відкидав художні фільми з акторами та діалогами, називаючи їх простим наслідуванням театру та «електричним наркотиком». Він вірив, що єдине справжнє призначення кінокамери («Кіно ока» або «Механічного ока») – досліджувати «явища життя».
«Фільм показує, як оператор (та сама «людина з кіноапаратом») подорожує безіменним радянським містом, знімаючи його протягом одного дня – від ще сонного світанку до ночі. Але при цьому стрічка не просто фіксує повсякденне життя міста, а скоріше передає його дух, – розповів британський дослідник. – Однією з головних особливостей фільму є поєднання кадрів із абсолютно різних локацій, знятих в різних куточках країни, що створює враження, ніби дія відбувається в одному місці. У теорії кіно це називається «монтаж творчої географії», і «Людина з кіноапаратом» використовує цю техніку частіше, ніж, напевне, будь-який інший фільм до чи після неї».
Саме ця особливість творчого підходу Вертова до відзнятого матеріалу завдавала роботи дослідникам протягом багатьох років: вони по ниточці розплутували кінополотно, розшифровуючи, де саме було зафіксовано той чи інший кадр. Багато з понад ста локацій довго залишались невідомими, із визначенням точних місць зйомки була значна плутанина.
Велику частину фільму знімали в Одесі; знімальна група навіть затрималась тут довше від запланованого, оскільки була зачарована її красою. «Я подумав, що було б дуже корисно спробувати відстежити якомога більше з цих місць і показати, як вони виглядали під час зйомок і як виглядають сьогодні. Деякі локації вже не існують, але в Одесі майже всі знімальні майданчики збереглися», – розповів Річард Бессонс.
За допомогою британський дослідник звернувся до дослідника одеського. За словами кінознавця, Євген Волокін, автор і керівник , в якому зібрано вже десятки тисяч унікальних фото з різних періодів історії міста, став для нього «безцінним гідом», посприявши у прив'язці до місцевості багатьох кадрів фільму. Тоді ж у Євгена виникла ідея створити книгу, в якій, доповнюючи одне одне, поєднались кіно- та фотоматеріали.
Для одеських краєзнавців фільм «Людина з кіноапаратом» давно слугував своєрідним візуальним путівником, що демонструє, як виглядало місто кінця 1920 років. Численні спроби ідентифікації кожного кадру були й раніше, однак нова книга – це перше системне і ґрунтовне дослідження, яке об'єднало визначені локації з їхньою історією.
Гортаючи насичену ілюстраціями та фактажем книгу, читач слідує за фільмом, а до кожного одеського кадру додаються відповідні фото та докладний опис місця і того, що саме в кадрі зображено. Це особливо важливо, оскільки багато реалій того часу (від аспектів політичних і соціальних – до побутових) вже втратили свою очевидність для сучасного читача і потребують додаткових пояснень, введення до історичного чи культурологічного контексту.
«Я хотів би віддати належне Євгену, який створив цю чудову книгу в розпал війни, коли його місто регулярно обстрілюють. Це надзвичайне досягнення, і я дуже йому за це вдячний, – зазначив Річард Бессонс. – Я також хотів би подякувати всім, хто долучився до створення книги, і особливо – Одеській національній науковій бібліотеці, чиї великі архіви та допомога стали безцінним ресурсом для наших дослідження».
На особливі слова подяки, наголошують автори, заслуговує Ольга Щербакова – їхня співавторка і продюсерка проєкту, завдяки чиїм невтомним зусиллям видання книги загалом стало можливим.
Додамо: книга – двомовна, текст українською супроводжується перекладом англійською. Автори сподіваються, що таким чином вона знайде ширшу аудиторію, ставши в нагоді як тим, хто цікавиться історією кіно, так і всім небайдужим до історії Одеси. Свою першу відзнаку книга вже здобула: її було відзначено дипломом у конкурсі «Краща книга виставки-форуму «Українська книга на Одещині» – 2025» в номінації «Книжкова дипломатія».
Примірники книги до своїх фондів вже отримали головні бібліотеки Одеси. Видання можна придбати і у власні книжкові зібрання (докладніше про те, як замовити книгу – ).
13 вересня книга «Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок» буде презентована у Лондоні.
