14.09.2025
«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок»: презентація книги у Лондоні
У Лондоні відбулася презентація книги «Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок». Подію було приурочено до Дня українського кіно, що відзначається 13 вересня.
«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок» — унікальний українсько-британський проєкт, що став результатом багаторічної роботи Євгена Волокіна, українського журналіста, автора дев'яти книжок з історії Одеси, Річарда Боссонса, кінознавця з Оксфорду, та продюсерки Ольги Щербакової.
Пані Ольга — співзасновниця , громадської організації, що опікується кіноосвітою передусім українських дітей та підлітків, які за часів повномасштабного вторгнення Росії в Україну отримали тимчасовий прихисток у Великій Британії.
Втім, нинішня зустріч, яка відбулася в культурному центрі Асоціації українців у Великій Британії (AUGB) на Холланд Парк Авеню, у самому центрі Лондона, зібрала людей різного віку (і українців, і британців), що вболівають за Україну, цікавляться історією і сьогоденням українського кінематографа.
Ольга Щербакова розповіла про те, як виживає вітчизняне кіно в умовах жорстокої повномасштабної війни, показала фото наслідків російських обстрілів українських кіностудій — Київської ім. Довженка та Одеської, наголосивши на тому, що попри все в Україні продовжують знімати фільми — документальні, художні, серіали.
Особливо щемним став момент, коли на екрані, змінюючи один одного, з'явилися зображення українських митців — тих, хто сьогодні зі зброєю в руках у лавах ЗСУ захищають Україну, і тих, хто віддав за неї життя. Пам'ять полеглих захисників вшанували хвилиною мовчання.
Далі гостей презентації привітали юні вихованці LAPs studiio — арт-перфоманс студії під керівництвом Тараса та Наталії Лучанків.
А справжнім відкриттям для учасників зустрічі став показ стрічки видатного режисера-документаліста Дзиґи Вертова «Людина з кіноапаратом». Цей німий документальний фільм був створений на замовлення ВУФКУ (Всеукраїнського фотокіноуправління) майже сто років тому, вийшов на екрани 1929-го. Але й зараз сприймається знавцями кіно як один із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду, один із найвизначніших зразків документалістики усіх часів.
Про це розповів на презентації британський кінознавець Річард Боссонс, який чверть століття вивчає творчість Дзиґи Вертова, зокрема, — феномен його уславленої стрічки. У неї немає сценарію, немає пояснювальних титрів, якими зазвичай супроводжувалось німе кіно.
Вертов взагалі відкидав художні фільми з акторами та діалогами, називаючи їх простим наслідуванням театру та «електричним наркотиком». Він вірив, що єдине справжнє призначення кінокамери («Кіно ока» або «Механічного ока») — досліджувати «явища життя».
«Людина з кіноапаратом» зі сміливими спецефектами і революційними техніками зйомки та монтажу стала квінтесенцією його новаторських поглядів, пошуків і вмінь, набагато обігнавши свій час і досі впливаючи вже на режисерів нових поколінь.
Фільм показує, як оператор («людина з кіноапаратом») подорожує безіменним містом, знімаючи його протягом одного дня. Але при цьому стрічка не просто фіксує повсякденне життя міста, а скоріше передає його дух.
Однією з головних особливостей фільму є поєднання кадрів із абсолютно різних локацій, знятих в різних куточках країни (Києві, Одесі, Харкові тощо). Таким чином створюється враження, ніби дія відбувається в одному місці. У теорії кіно це називається «монтаж творчої географії», і «Людина з кіноапаратом» використовує цю техніку частіше, ніж, напевне, будь-який інший фільм до чи після неї.
Саме ця особливість творчого підходу Вертова до відзнятого матеріалу завдавала роботи дослідникам протягом багатьох років: вони по ниточці розплутували кінополотно, розшифровуючи, де саме було зафіксовано той чи інший кадр. Багато з понад ста локацій довго залишались невідомими, із визначенням точних місць зйомки була значна плутанина.
Оскільки велику частину матеріалу фільму знімали в Одесі, за допомогою британський дослідник звернувся до дослідника одеського. За словами кінознавця, Євген Волокін, автор і керівник , в якому зібрано вже десятки тисяч унікальних фото з різних періодів історії міста, став для нього «безцінним гідом», посприявши у прив'язці до місцевості багатьох кадрів фільму. Тоді ж і виникла ідея створити книгу, в якій, доповнюючи одне одне, поєднались кіно- та фотоматеріали.
Численні спроби ідентифікації кожного кадру здійснювалися й раніше, однак це видання вперше об'єднує детальні описи локацій (професійна назва місць зйомок) з їхньою історією. Це особливо важливо, враховуючи, що багато реалій того часу (від аспектів політичних і соціальних — до побутових) вже втратили свою очевидність для сучасного читача.
Ілюстративна частина нової книги побудована за принципом слідування за фільмом. Сторінки видання описують кожен кадр, а там, де дія відбувається в Одесі, подається докладний опис відповідного місця і того, що на ньому зображено. Особлива увага приділена поясненням до кадрів, що потребують введення до історичного або культурологічного контексту.
«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок» — видання двомовне: текст українською супроводжується перекладом англійською. Автори сподіваються, що таким чином книга знайде ширшу аудиторію, ставши в нагоді як тим, хто цікавиться історією кіно, так і всім небайдужим до історії України загалом і Одеси зокрема.
Свою першу відзнаку книга вже здобула: цю роботу було відзначено дипломом у конкурсі «Краща книга виставки-форуму «Українська книга на Одещині» 2025» в номінації «Книжкова дипломатія».
Після , що відбулась в Одесі, примірники книги до своїх фондів вже отримали головні бібліотеки міста. Наразі ознайомитися з нею можна і в Лондоні — у бібліотеці Асоціації українців у Великій Британії. Крім того, книгу буде передано і до British Library (Британська національна бібліотека).
Видання можна придбати і у власні книжкові зібрання (докладніше про те, як замовити книгу — ).
Після Лондона книга «Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок» вирушить до Уельсу: 20 вересня презентація книги та показ легендарної стрічки Дзиґи Вертова відбудуться в рамках Українського кінофестивалю у Кардіффі.
